Ласкаво просимо підтримати великий проєкт — розробку EdTech-програм для вивчення української мови для дітей української діаспори, — що підтримає понад 30 мільйонів українців за кордоном.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року близько 7 мільйонів українців вимушено залишило рідні домівки у пошуках притулку за кордоном.

Станом на вересень 2024 року, за даними Міністерства освіти і науки України, понад 335 тисяч українських учнів, перебуваючи за кордоном, продовжують навчання в українських школах. Водночас близько 250 тисяч учнів перебувають поза межами системи української освіти:

  1. Жодна країну світу не встані забезпечити 500 тисяч українських школярів за кордоном належною кількістю учителів української мови.
  2. Рівень грамотності українських учнів за кордоном стрімко падає через неможливість вивчати рідну українську мову, яка допомагає формувати спосіб мислення.
  3. Ті учні, які мріють повернутися додому, щоб жити, навчатися й працювати в Україні, позбавлені можливості вивчати українську мову, яка є не тільки “солов’їною”, а й обов’язковою для вступу до будь-якого закладу вищої освіти в Україні, мовою офіційно-ділового спілкування, а також державною.

*Відсоток стосується загальної кількості українських біженців, що залишили Україну після повномасштабного вторнення РФ у 2022 році.

Окрім 7 мільйонів українських біженців, що залишило рідний дім після 2022 року, варто згадати про пострадянський період еміграції. За перші декади з року відновлення незалежності за кордон емігрувало 6 мільйонів українців. Це період з 1991 по 2014 роки.

Отже, маємо 13 мільйонів українців, що перебувають за кордоном у новітній період нашої історії: 6 мільйонів, що залишили домівку з 1991 по 2014 роки, та 7 мільйонів біженців від російської війни після 2022 року.

Однак ця цифра неостаточна. Ще до початку повномасштабного вторгнення українська діаспора налічувала близько 20 мільйонів осіб, розподілених по всьому світу. Найбільші громади проживають у таких країнах:

Тож станом на 2024 рік, з урахуванням “історичної” української діаспори (понад 20 мільйонів осіб), українських емігрантів 2014 року (6 мільйонів) та воєнних біженців (близько 7 мільйонів), маємо понад 30 мільйонів українців за кордоном.

Хто навчатиме їхніх дітей української мови? Де взяти стільки учителів? Які навчально-методичні ресурси існують саме для цієї категорії дітей, школярів і старшокласників? Це проблема, системно вирішити яку якраз і покликаний проєкт “Діти діаспори”.

Українські громади за кордоном намагаються підтримувати культурну спадщину України через освітні заклади. Наприклад, тільки у США діє близько 30 українських шкіл, зокрема:

В інших країнах (Аргентина, Бразилія, Канада — десятки країн) також функціонують українські школи, що часто почуваються відірваними від української системи освіти й відчувають брак навчально-методологічних ресурсів для належного викладання української мови, літератури й культури.

Станом на вересень 2024 року у світі діє понад 350 українознавчих освітніх осередків, і їхня кількість постійно зростає.

Варто зауважити, що зазвичай це невеличкі школи, що функціонують суто на волонтерських засадах. Зазвичай це школи при духовних осередках українців (часто католицьких громадах), часто неформальні зустрічі по суботах чи неділях, організовані батьками-українцями, що проживають у певній місцевості.

  1. Батьки не мають належних освітніх ресурсів, програм чи інших засобів для системного й продуктивного навчання української мови своїх дітей.
  2. Українські школи за кордоном також не мають таких ресурсів.
  3. Різні вікові категорії дітей вимагають різних методологічних підходів. Ні в батьків, ні в шкіл таких матеріалів зазвичай немає.
  4. Батьки й школи змушені самостійно вигадувати аматорські програми з української мови.
  5. Діти, що виросли за кордоном, не розуміють навчальних програм Міністерства освіти й науки України. Вони не розуміють ні термінів, ні граматики, ні навіть базових слів. Програми МОНУ там не працюють, адже призначені для громадян сучасної України.
  6. Система освіти в США, Канаді, Австралії, країнах Європи — суттєво відрізняється від української. Часто це передбачає гру, легкий підхід до навчання, природний — через особисте залучення до процесу кожного учня. Таких програм на системному рівні для наших дітей немає.
  7. Оскільки більшість дітей діаспори не володіють навіть базовою українською мовою, для них у багатьох випадках створено школи не “мови”, а українознавства. Адже це дозволяє впровадити значно цікавіше сприйняття української культури — через танець, народні костюми, свята, віночки, вишиванки, малювання, співи, гру на музичних інструментах, декламування віршів тощо. Спеціально адаптованих для цих дітей засобів вивчення української мови або обмаль, або не існує взагалі.

Щоб допомогти понад 30 мільйонам українців діаспори у США, Канаді, Австралії, країнах Європи та інших куточках світу, у вивченні української мови та кульури, ми ініціювали проєкт розробки EdTech-програм для дітей діаспори.

Мета — допомогти мільйонам юних українців за кордоном у вивченні української мови та культури завдяки розробленій найкращими фахівцями системі EdTech-програм та додатків — сусчасних, цікавих, легких у користуванні, інтерактивних та гейміфікованих (із ігровим компонентом).

Українська школа еліт бере не себе відповідальність за розробку, адміністрування й втілення цього проекту.

Наші партнери й фахівці вже реалізували не один подібний проєкт.

Серед них — інтерактивний мобільний додаток “Біблія для діточок”, спеціально розроблений для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Одним із найвдаліших прикладів того, який вигляд буде мати наш проєкт для дітей віком 8-10 років, є україномовний додаток “Біблія для діточок”. Реалізовано його завдяки спільним зусиллям організації “Ван Гоуп” (OneHope), онлайн-сервісу Bible.com та майстрів української локалізації (переклад, медіа і технологічні рішення) під керівництвом Олеся Дмитренка.

Ще одним прикладом розробки чудового продукту для дітей шкільного віку є система вивчення математики GIOS, що розробили наші друзі й співзасновники EdTech Association Ukraine, до якої входить і Українська школа еліт.

Гляньте, як цікаво, завдяки сучасним інтерактивним та анімованим технологіям, можна викладати математику (у нашому випадку йдеться про українську мову, програми для вивчення якої ми розробимо завдяки вашій підтримці). Платформою GIOS користується понад 100 тисяч учнів лишень в Україні:

Тож наш проєкт передбачає створення серії інтерактивних програм і додатків з вивчення саме української мови за таким же сучасним підходом — з урахуванням технологічності, візуалізації, цікавості, гейміфікації та взаємодії з користувачем задля навчання та розвитку дитини.

Залучивши найкращих фахівців — педагогів, графічних дизайнерів, фахівців EdTech, — ми розробимо цікаву й захопливу, навчальну систему, що викликатиме позитивні емоції та полегшуватиме засвоєння знань нашими дітьми на втіху батькам, бабусям та дідусям.

Аудіо, анімація, гра й багато іншого працюватиме на те, щоб мільйони українських дітей із насолодою спілкувалися рідною мовою та з покоління в покоління передавали українську культуру.

За політикою більшості інвестиційних та благодійних фондів пріоритет у фінансуванні надається глобальним проєктам, що мають інтернаціональний ефект, або пов’язані із “виходом на зовнішні ринки”.

Тобто, комерційна ідея “масштабування” передує гуманітарній місії — вирішення болючої проблеми, такої як поламана психіка дитини, що опинилася за кордоном і почувається відірваною від рідного народу, його мови й культури. Або відчайдушної спроби українських батьків, чиї діти народилися в чужій культурі, передати їм багату й цікаву мовну, літературну й культурну спащину свого народу — через елементарну відсутність ресурсів.

Завдяки популярним вимогам до грантів такі універсальні предмети, як математика, фізика, роботехніка тощо — доволі швидко отримують фінансування, адже їх можна “масштабувати”. У той час як українська мова (література й культура) просто не вписується в стандартні умови.

Тож головних перепон маємо дві:

  1. Брак фінансування стратегічних проєктів для підтримки української мови та культури за кордоном.
  2. Брак розуміння іноземними благодійними фондами, гуманітарними організаціями чи окремими жертводавцями гострої потреби українців у виживанні й збереженні своєї мови та культури, особливо за умов російської агресії.

Чи існують інші перепони для реалізації цього проєкту? Ні, інших перепон не існує. Ми володіємо унікальним досвідом у розробці проєктів, їхнього адміністурвання та реалізації. У нас налагоджена чудова мережа партнерів, фахівців та однодумців.

Ми знаємо, як реалізувати цей грандіозний проєкт від “А” до “Я”. Все, що потрібно для його реалізації, — фінансове забезпечення відповідно до бюджету.

Вартість усього проєкту: 1 млн доларів США.

Вартість першого етапу: 200 тис. доларів США. Тривалість реалізації: 12 місяців.

  1. Цей проєкт послужить 30 мільйонам українців за кордоном.
  2. Допоможе понад 500 тис. українським дітям, що вимушено залишили рідний дім через російську війну проти України.
  3. Стане потужним ресурсом для понад 350 освітніх центрів діаспори по всьому світу.
  4. Об’єднає покоління українців (дідусів і бабусів будуть тішити онуки, які захоплено розповідатимуть їм те, що вивчили завдяки EdTech-програмам і додаткам, розробленим завдяки вашій підтримці).
  5. Збірігатиме й передаватиме українську мову й культуру майбутнім поколінням.

Загальна вартість проєкту охоплює розробку, адміністрування й реалізацію проєкту, що складається з тридцяти п’яти частин:

  1. Розробка методології програм з української мови для дітей діаспори.
  2. Програма для дітей діаспори дошкільного віку з вивчення української мови.
  3. Програма для дітей діаспори 5 класу з вивчення української мови.
  4. Програма для дітей діаспори 6 класу з вивчення української мови.
  5. Програма для дітей діаспори 7 класу з вивчення української мови.
  6. Програма для дітей діаспори 8 класу з вивчення української мови.
  7. Програма для дітей діаспори 9 класу з вивчення української мови.
  8. Програма для старшокласників діаспори з вивчення української мови та підготовки до зовнішньго незалежного тестування (для тих, хто планує здобувати вищу освіту в Україні або відповідати рівню володіння українською мовою за стандартами Міністерства освіти й науки України).
  9. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори дошкільного віку з вивчення української мови.
  10. Інтерактивну гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори дошкільного віку з вивчення української мови.
  11. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори 5 класу з вивчення української мови.
  12. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори 5 класу з вивчення української мови.
  13. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори 6 класу з вивчення української мови.
  14. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори 6 класу з вивчення української мови.
  15. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерну (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори 7 класу з вивчення української мови.
  16. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори 7 класу з вивчення української мови.
  17. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори 8 класу з вивчення української мови.
  18. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори 8 класу з вивчення української мови.
  19. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори 9 класу з вивчення української мови.
  20. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори 9 класу з вивчення української мови.
  21. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для старшокласників діаспори з вивчення української мови.
  22. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для старшокласників діаспори з вивчення української мови.
  23. Розробка медіаматеріалів: аудіозаписи, відеозаписи тощо.
  24. Розробка візуальних засобів: графічний дизайн, ілюстрування тощо.
  25. Науковий супровід проєкту (особливо в частині фольклористики, етнології та культури: символи, поняття й терміни, хронологія, етапи, епохи, імена, назви, підходи, факти й т.п.).
  26. Розробка уніфікованого системного підходу до гейміфікації.
  27. Розробка технологічно-інтерактивних функцій (синхронізація аудіосупроводу з текстом тощо).
  28. Розробка рішень ШІ (штучний інтелект або АІ — artificial intelligence), адаптованих до специфіки проєкту.
  29. Розробка системи тестування.
  30. Консультування щодо відповідності вимогам Міністерства освіти й науки України.
  31. Консультування щодо морально-етичної відповідності.
  32. Консультування щодо юридичної відповідності.
  33. Адміністрування проєктом, включно з операційною та організаційною діяльністю.
  34. Комунікація на всіх рівнях проєкту.
  35. Поширення проєкту серед цільової аудиторії.
  1. Розробка методології та створення першої EdTech-програми — для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
  2. Розробка інтерактивної програми для учнів 5 класів.
  3. Розробка інтерактивної програми для учнів 6-7 класів.
  4. Розробка інтерактивної програми для учнів 8-9 класів.
  5. Розробка інтерактивної програми для старшокласників та вступників до закладів вищої освіти.

Реалізація першого етапу проєкту “Розробка методології та створення першої EdTech-програми — для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” розрахована на період 12 місяців. Вартість першого етапу: 200 тис. доларів США. Складається він із таких компонентів:

  1. Розробка методології програм з української мови для дітей діаспори.
  2. Програма для дітей діаспори дошкільного віку та молодшого шкільного віку з вивчення української мови.
  3. Інтерактивна гейміфікована комп’ютерна (десктоп, лептоп, планшет) версія навчальної програми для дітей діаспори дошкільного віку з вивчення української мови.
  4. Інтерактивна гейміфікована мобільна версія навчальної програми для дітей діаспори дошкільного віку з вивчення української мови.
  5. Розробка медіаматеріалів: аудіозаписи, відеозаписи тощо.
  6. Розробка візуальних засобів: графічний дизайн, ілюстрування тощо.
  7. Науковий супровід проєкту (особливо в частині фольклористики, етнології та культури: символи, поняття й терміни, хронологія, етапи, епохи, імена, назви, підходи, факти й т.п.).
  8. Розробка уніфікованого системного підходу до гейміфікації.
  9. Розробка технологічно-інтерактивних функцій (синхронізація аудіосупроводу з текстом тощо).
  10. Розробка рішень ШІ (штучний інтелект або АІ — artificial intelligence), адаптованих до специфіки проєкту.
  11. Розробка системи тестування.
  12. Консультування щодо відповідності вимогам Міністерства освіти й науки України.
  13. Консультування щодо морально-етичної відповідності.
  14. Консультування щодо юридичної відповідності.
  15. Адміністрування проєктом, включно з операційною та організаційною діяльністю.
  16. Комунікація на всіх рівнях проєкту.
  17. Поширення проєкту серед цільової аудиторії.

Щоб підтримати проєкт “Діти діаспори”, напишіть нам (кнопка “Підтримати”).

Фінансова мета Першого етапу — забезпечити надійний бюджет проєкту в еквіваленті 200 тис. доларів США.

Ці кошти матимуть цільове призначення (проєкт “Діти діаспори”).

Юридичним особам, фондам, організаціям або на вимогу надаємо відповідну документацію — платіжні документи, листи подяки, звіти тощо. Долучайтеся!

Ми ведемо облік кожної суми, що наші друзі, однодумці й меценати вкладають у проєкт, — дата, сума, ім’я донора, призначення. Кожному донору надаємо фінансовий звіт, а також інформуємо про хід і результати проєкту.

Імена донорів та організації, що підтримують нашу місію, ми відображаємо на Сторінці подяки (за винятком тих, хто не бажає публічності або просить назватися Incognito). Долучайтеся, й зробімо велике діло разом!