Станом на серпень 2024 року РФ здійснила понад 1000 повітряних атак на Україну включно з масованими обстрілами ракетами та дронами. Лише в серпні 2024 року було зафіксовано запуск 236 ракет і дронів за одну добу на мирні українські міста.
За офіційними даними Міністерства освіти і науки України, станом на середину 2024 року війська РФ окупували або використовували для військових цілей близько 3790 освітніх закладів, зокрема для складів зброї та як тимчасові бази для російських окупантів.
Станом на жовтень 2024 року внаслідок російських обстрілів було зруйновано близько 180 шкіл. Усього ж пошкоджено понад 1700 шкіл, більшість з яких розташовані у східних регіонах України.
UNICEF, Amnesty International, Human Rights Watch, “Українська правда”, УКРІНФОРМ та інші офіційні джерела вражають фактами про зруйнування освітніх закладів в Україні власлідок ракетних обстрілів з боку РФ.
Наприклад, у березні 2024 року російська ракета завдала значних руйнувань спортивному і конференц-залам Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, пошкодивши вікна, стіни та техніку в сусідніх аудиторіях.
У березні 2022 року внаслідок бомбардування було серйозно пошкоджено Ірпінський ліцей №3, що призвело до зруйнування фасаду та вибитих вікон, залишивши заклад непридатним для навчання.
У квітні 2022 року через обстріли постраждав Бородянський ліцей у Київській області, де зруйнували стіни та дах, що зробило школу непридатною для навчального процесу.
Так само у травні 2022 року обстріли пошкодили Гімназію №33 у Харкові, в липні постраждала Зеленодольська школа №1 у Дніпропетровській області, а в жовтні частково зруйновано Миколаївський ліцей №2, що вивело ці школи з експлуатації на певний час.
Це тільки деякі приклади пошкоджень понад 1700 шкіл на неокупованих територіях та понад 3000 шкіл, що залишилися на окупованих теориторіях України.
Відновлення інфраструктури — питання десятиліть. На жаль, ідеться про шкоду на тільки “бетонним стінам”, а морально-психічному стану учнів та учителів, а також проблему падіння якості освіти.
На думку Української школи еліт, чекати відновлення інфраструктури для того, щоб допомогти освітянам, не потрібно. Навпаки, варто створювати точкові проекти, що адресують конкретну потребу в цьому контексті, й спільними зусилллями благодійних та громадських організацій, експертної спільноти, партнерів і донорів вирішувати поставлене завдання.
Так УШЕ звернула увагу на відсутність або брак методологічних онлайн-ресурсів для учителів української мови — державої та мови офіційно-ділового спілкування, а також обов’язкового предмета для вступу до будь-якого вищого навчального закладу в Україні.
У той час як в Україні, у зв’язку зі стрімким розвиток галузі інформаційних технологій (ІТ), значну увагу приділено математичному напрямку (маємо EdTech-асоціацію України, різні онлайн-курси й онлайн-школи зазвичай ІТ-спрямування), поза увагою залишається українська мова.
Розуміючи, що ми не можемо вирішити всі проблеми й братися за все (від фізики до природознавства), Українська школа еліт ініціювала проект розробки методологічних онлайн-ресусрсів саме з української мови. Для цієї мети ми залучили найкращих фахівців — першого в Україні навчального онлайн-центру української мови uMOVA під керівництвом учительки-методистки вищої категорії, авторки підручників з української мови Дмитренко Галини Канонівни.
Проект підтримано міжнародними донорами Бізнес-коаліції Світового євангельського альянсу (WEA) й розрахований на розробку впродовж 12 місяців. Докладніше див. на сторінці “Проєкт розробки навчально-методологічних онлайн-ресурсів для учителів української мови“.
Безперечено, проблема подолання воєнної психотравми залишатиметься актуальною ще впродовж поколінь. Тож окрему увагу УШЕ також приділяє проєктам ментального здоров’я та розвитку психологічних компетенцій серед професіоналів в Україні.